Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незграба

Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 547.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗГРАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗГРАБА"
Баник, -ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка. Желех.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Прикопати, -ся. Cм. прикопувати, -ся.
Прочути Cм. прочувати.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт. Сим. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗГРАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.