Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ!
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Приваб, -бу, м. = приваба.
Примхуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Спитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, разспросить, спроситься. Спитаєшся пня і колоди, як прийдеться до чого.
Черець, -рцю, м. = червець 2 — 4. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Ум. черчик.
