неклан
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 549.
Том 2, ст. 549.