Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неклан

Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 549.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕКЛАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕКЛАН"
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Відкушувати, -шую, -єш, сов. в. відкусити, -шу, -сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9033. 2)за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата. Н. Вол. у.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Палійка, -ки, ж. Поджигательница. Желех.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕКЛАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.