Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Злотник, -ка, м.
1) = злотарник. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих.
2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Кедра, -ри, ж. = кедр. Ще на його дворі там стояла кедра, що на тій кедрі три святії щедрі.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.)
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
