Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Ванда, -ди, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Cм. фанда и хвайда.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш?
Поцінний, -а, -е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається.
