Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незділивий

Незділивий, нездільний, -а, -е. Неуслужливый. Вх. Зн. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДІЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДІЛИВИЙ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Бликання, -ня, с. 1) = блимання 1. 2)очима = блимання 2.
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Перегніватися, -ваюся, -єшся, гл. Пересердиться.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок. Желех.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Щамба, -би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗДІЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.