Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неїзджалий

Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 549.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЇЗДЖАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЇЗДЖАЛИЙ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Жовті́ський, -а, -е. = жовтісінький. Желех.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся. Хата. 178.
Ирід, -рода, м. см. ирод.  
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8.  
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Розвихатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Раскачаться. 2) О вѣтрѣ: усилиться. Завірюсі аби рушити, а то розсихається. Харьк. у.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. КС. 1883. III. 670. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Левиц. І. 1. 72. Рід... роскоренився великий та дужий. Мир. ХРВ. 120. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЇЗДЖАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.