Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
