Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає.
Письменство, -ва, с.
1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Сами з себе письменства повчились.
2) Письменность.
3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.).
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!
