Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
Забатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Связать лошадей рядами.
Комфорт, -ту, м. Комфортъ. Занедбавши свої прості звичаї, вкинулись у той комфорт.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ.
Раняшній, -я, -є. = ранішній. Раняшня вода. Раняшнє сонце.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Ум. укріпець.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють!
