Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нездужати

Нездужати, -жаю, -єш, гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДУЖАТИ"
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Нутряк, -ка, м. 1) Нутреное сало. Хотин. у. 2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця — нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи. Мнж. 157.
Окупний, -а, -е. Выкупной.
Селех, -ха, м. = селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. селешо́к. Чуб. II. 369.
Судяк, -ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому казку: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗДУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.