Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике.
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко!
Праотець, -тця, м. Праотецъ. паші праотці на тебе уповали.
Там нар.
1) Тамъ. Там добре, де нас нема.
2) Туда. Де їдять, там пхайся.
3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей.
