Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Оглянув мерлу. І. 91).
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл.
1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці.
2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть.
Складовий, -а, -е. 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати.
2) Составной.
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Він козак, його така стать (щоб воювати). жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать.
