Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двориченько

Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість. Чуб. V. 774.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРИЧЕНЬКО"
Арештува́тиCм. арешто́вувати.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОРИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.