Викопирсати Cм. викопирсувати.
Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Ум. ви́лечко.
Забу́ртатися, -таюся, -єшся, гл. Зарыться.
Мона́х, -ха и монаха, -хи, м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Приїзжающий Гирман, монаха.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську.
Податок, -тку, м. Подать. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Стали вони на коні сідати. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!
2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Червоне сонечко вже спочивать сідає.
3) Осѣдать, осѣсть.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. З такою чулою, як у нього душою. Дізналася своїм серцем чулим. Так мовив чулий Евріал.
