Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоїстий

Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇСТИЙ"
Безконечне нар. Безконечно.
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Росплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Распутываться, распутаться.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЇСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.