Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоїстий

Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇСТИЙ"
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Надті́сувати, -сую, -єш, сов. в. надтеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Надтесывать, надтесать. Желех.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. Лубенск. у.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЇСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.