Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірняк

Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІРНЯК"
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Поперекрадати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекрасти, но во множествѣ. Оттакої: злодії в злодіїв поперекрадали. Харьк. у.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Штрумент, -ту, м. = струмент.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІРНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.