Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.

Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.

Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.

Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.

Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).

Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  

Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.

Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.

Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски. Уман. у.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.