Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Лаштунки, -ків, м. мн.
1) Лѣса, деревянн. подмостки.
2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники.
Навгу́л нар. Огуломъ.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози.
1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ.
2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі.
3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы.
4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Ум. снізка.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица.
Торохнеча, -чі, ж. Стукъ, грохоть, шумъ. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде.
Чіпок, -пка, м.
1) Ум. отъ чіп.
2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій.
