Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоєм

Двоє́м нар. Вдвое. Ще двоєм стільки їхати. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄМ"
Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродита женскаго рода. Е. 3. VIII. 112.
Мазе́пський, -а, -е. Бранное слово: плохой, глупый. Мазепська дівчина. Грин. І. 86.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЄМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.