Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоїтися

Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИСЯ"
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи. Чуб. V. 1081.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Розсоханя, -ні, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Желех. Розсоханя має хвіст розсохатий. Вх. Зн. 60.
Уколупати Cм. уколупувати.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.