Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебелити

Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБЕЛИТИ"
Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Відлічувати, -чую, -єш, сов. в. відлічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитывать, отсчитать. Од лічити.... тридев'ять пшонин. Чуб. I. 120. 2) Вычитать, вычесть. К. Грам. 102. Кон. Ар. І.
Кізій, -я, -є. Козій. Желех. кізє молоко́ = кітче молоко. Вх. Уг. 244.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Наректи́ Cм. нарікати.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Поодд.. Cм. повідд..
П'яненний, -а, -е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний мжить. Грин. III. 7.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.