Дога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. догада́тися, -да́юся, -єшся, гл. 1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Хиба мене зобідила людина? Як же ти міг так зобідить чоловіка?
Опасання, -ня, с.
1) Опоясыяаніе.
2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Cм. басань.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
