Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебринець

Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИНЕЦЬ"
Блювак, -ка, м. Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.
Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості. Гол. ІV.
Винищити Cм. винищувати.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Лі́жник, -ка, м. Шерстяное одѣяло. Чуб. V. 1143. Вас. 172.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Ростити, -щу́, -сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.
Шістка, -ки числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБРИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.