Бакло, -ла, с. = баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося.
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Ув. Гри́пище.
До́щечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дошка. 2) Инструментъ у ткачей: дощечка съ рукоятью и съ просверленными въ равныхъ разстояніяхъ отверстіями, сквозь которыя проходять нити при снованіи ихъ на снувалку.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Особний, -а, -е. = особий.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти.
