Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебриця

Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБРИЦЯ"
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
М'я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш, гл. 1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Ном. № 6033. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. Мет. 23. 2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. Ном. № 8909. 3)шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ. 4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, — коли не продаси, то так і кажи. Камен. у.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Христосування, -ня, с. = христосання. К. Кр. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.