Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двіста

Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІСТА"
Випродати Cм. випродувати.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Чуб. І. 166. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон. Гн. II. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.