Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дебелий

Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч., Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБЕЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕБЕЛИЙ"
Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. Cм. Гелета.
Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Желех. Так потно видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Становець, -вця, м. = станва. Вх. Зн. 66.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕБЕЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.