Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик.
Каплі Cм. капель.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться.
Пообгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Огресть (во множествѣ). Пообгрібай стіжки.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Cм. задниця.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Рішений фартух.
Сахарний, -а, -е. Сахарный. Утри мої смажниї уста, а сахарниї і сам утру.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
