Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Ум. кучомка.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати?
Прияти, прия́ю, -єш, гл.
1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Cм. сприяти.
2) Принять. Я тебе маю на ніч прияти.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
