Величенний, -а, -е. Огромный, большущій.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. Набравшися науки в сивоусих. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. — на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. — ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму! — охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. — слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. — страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Мостила мости жовтими покости.
Проводи, -від, м. мн. 1) Ѳомина недѣля. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Після провід ми уп'ять поїдьмо туди. 2) — руса́льні, русальчини. Первый понедѣльникъ послѣ троицкихъ святокъ, когда, согласно повѣрью, провожаютъ пѣснями уходящихъ русалокъ.
Роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода.
