Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Гірчак, -ка, м. 1) Раст. a) Hierochloa borealis R. et Srbult. б) Polygonum persicaria L. в) Polygonum hydropiper. г) Sonchus arvensis L. д) Spirea filipendula. е) — польовий. Malachium aquaticum Tries. 2) Порода рыбы. 3) Настойка на горькихъ травахъ.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться.
2) Лѣчиться (отъ раны).
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. І дійна корова у роскошь купається.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. 3) Препятствіе, помѣха. 4) Поводъ, предлогъ. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ломаку під руку, да й лиги! Та лиги!
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
