Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріботун

Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОТУН"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Докупля́ти, -ляю, -єш, гл. = докуповувати.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Позапрацьовувати, -вуємо, -єте, гл. Заработать (о многихъ).
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.