Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Гора́зд, -ду, м. = Гаразд, -ду.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників.
Сичик, -ка, м.
1) Ум. отъ сич.
2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
