Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дривотень

Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВОТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВОТЕНЬ"
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Несмак, -ку, м. 1) Непріятный вкусъ. 2) Безвкусіе.
Охабити Cм. охабляти.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Свяченина, -ни, ж. = свячене. Вх. Лем. 465.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Тупоносий, -а, -е. Имѣющій не острый носъ. Шейк. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду. Ном. № 330.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИВОТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.