Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дривотень

Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВОТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВОТЕНЬ"
Анци́болотський, -а, -е. Чертовскій. А щоб ви показилися анциболотські [жаби]! Грин. II. 333.
Зви́кнути, -ся и звикти, -ся. Cм. звикати, -ся.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИВОТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.