Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Обмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обмо́вити, -влю, -виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані.
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.— кому. Подражать кому.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Поручник, -ка, м.
1) Поручитель. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний.
2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш.
Посельський, -а, -е. Посольскій.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала.
