Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада!
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Помотлошити, -шу, -ши́ш, гл. 1) Превратить въ хламъ, въ куски, разломать въ куски, разорвать въ куски. Очима вже помотлошив мене й пожер (чорт).
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. 2) Ковырялка для курительной трубки. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Ум. шваєчка.
