Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриветня

Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. Гол. Од. 14, 66. б) бѣлые суконные. Шух. І. 120.
Дуганча́к, -ка́, м. = кисет. Вх. Лем. 412.
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Поріг, -ро́гу, м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори. Шевч. 4. 3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Волч. у. Ум. поріженько. Грин. III. 525. поріжок, поріжечок.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИВЕТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.