Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дристати

Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСТАТИ"
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Ок пред. = ік. Мил. 180. Коли ж вас, моя матінко, в гості дожидать? Чи вас ок Різдву, чи вас ок Великодню, чи вас ок святій неділонці. Мил. 196. Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер ок мені. Мил. 112.
Плавець, -вця́, м. Пловецъ. Мир. ХРВ. 359. 3. Терешка добрий плавець: ураз Дінецъ перепливає. Волч. у.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.