Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрізд

Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЗД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЗД"
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Камен. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ). Вх. Пч. 5.
Мурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Возводить каменную стѣну, класть кирпичи.
Настренчити Cм. настренчувати.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. І. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Ном. № 9822. Поберемося, небого! Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. Г. Барв. 325.
Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЗД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.