Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриженець

Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИЖЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИЖЕНЕЦЬ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого. Старод. у.
Потайці нар. = потай. Н. Вол. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. І. 66.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ. Вас. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИЖЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.