Глодання, -ня, с. Глоданіе.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Кавратка, -ки, ж.
1) Кружка. А всипте мені кавратку меду!
2) Церковная кружка для сбора пожертвованій.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили.
Ламання, -ня, с.
1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе.
2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135.
3) Ломота. Ламаня ма в кістю.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Почеревщина, -ни, ж.
1) Пухъ на брюхѣ у животныхъ.
2) Плата или угощеніе проституткѣ.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Розіднити Cм. розденати.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала.
