Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum.
На́мір, -ру, м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. без на́міру. Ненамѣренно.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Попокуделити, -лю, -лиш, гл. Потаскать за волосы долго и сильно. Так він же його і попокуделив.
Цимбал, -ла, м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний.
