Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ.
2) Дѣлать увертки, увертываться.
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Надгни́ти Cм. надгнивати.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо.
Служащий, -а, -е. Полученный за службу, за работу по найму. Не дай мені, Боже, служащего хліба: служащий хліб добрий, да тілько вимовний.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть.
Ширококрилий, -а, -е. Съ широкими крыльями.
