Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібушки

Дрібу́шки, -шок, ж. мн. 1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!» 2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Сніп. 136. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. Левиц. Пов. 111. 3) Мелко заплетенныя косы. Гол. Од. 60. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Кв. І. 50. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Мет. 205. Ум. дріб́у́шечки. Ив. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБУШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБУШКИ"
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius. Вх. Пч. II. 6.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Намигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Бросить взглядъ, мигнуть. А на лежале ввесь базар не хоче й оком намигнути.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБУШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.