Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драча

Дра́ча, -чі, ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЧА"
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.
Хамкотіти, -кочу, -тиш, гл. = гугнявити. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.