Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібняки

Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНЯКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНЯКИ"
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь. Черном.
Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається. О. 1861. VII. 6.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБНЯКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.