Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґання

Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця. Староб. у.
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого. К. Іов.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться. МВ. ІІ. 121.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала. Богодух. у.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.