Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґання

Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Лебед. у. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ). Лебед. у.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.