Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґання

Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт. Вх. Пч. I. 8.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Наполоска́тися, -лощу́ся, -щешся, гл. Вдоволь наполоскаться.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.