Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґання

Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐАННЯ"
Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Глузюватий, -а, -е. О глинѣ: «неоднородная, комковатая.... съ мелкими желвачками или журавчиками, дутиками». Вас. 178.
Ковтонути, -ну́, -не́ш, гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку. Котл. Ен.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях. МВ. І. 14.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.