Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Ум. Губеня́тка.
Збур, -ру, м. Трипперъ.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли.
2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Паняга, -ги, м. = панюга.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Cм. цінькати.
