Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Зано́сити, -шу, -сиш, сов. в. занести́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Заносить, занести кого или что куда. Забери, занеси всі любощі мої. Занесеш голову на чужу сторону, занесеш очиці на турецькі гряниці. Бодай тая річка кошуром заросла: вона мого товариша за Дунай занесла. Аж де ся взяв буйнесенький вітрець, заніс той вінець аж на Дунаєць. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Якось їх клятих і до мене вночі на хутір занесло. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? ми́слоньки зано́сять. Осаждаютъ разныя мысли. Говорили мені люде, що ти иншу маєш. — Ой я иншої не мию, — мислоньки заносять, бо й сама ж ти, мила, бачиш, що всі мене просять. 2) Заносить, занести за что, мимо чего. Ложки за ухо ме занесеш. 3) Заносить, занести чѣмъ (пескомъ, снѣгомъ и пр).). І занесе піском-снігом курінь — мою хату. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. 4) Относить, отнести. Заніс вовну до ткача. Змій... узяв той баркасик, заніс ураз до берега. 5) Продолжаться, продолжиться. Штирі дні занесе весіля.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Подтаскивать, подтащить, подволочь.
2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Повищати, -щаю, -єш, гл. Сдѣлаться выше.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Пупець, -пця́, м.
1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець.
3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї.
3) Пупокъ, птичій желудокъ.
4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ.
