Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дренчати

Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Одівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.  
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Пооббивати, -ваю, -єш, гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала. Черниг. у.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Трандахи́ловий, -а, -е. Сиреневый. Шейк.
Упевняти, -няю, -єш, сов. в. упевнити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Його прибічники нас упевняли К. ЦН. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.