Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґнути

Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐНУТИ"
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні. Левиц. Пов. 120.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Туркання, -ня, с. 1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.