Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Відраювати, -раюю, -єш, сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків).
Доса́дно нар. Непріятно. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити.
Змилок, -лка, м.
1) Смыленный кусокъ мыла.
2) мн. зми́лки. = змилини.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка.
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
